100 days of war

photo from a friend Dmitry. Hold on and live


Hi friends.
This horror has been going on for over 100 days. There is a growing awareness of what is happening and it is becoming increasingly sad from reality.
I'm still looking for friends I haven't had any contact with since the beginning of the war. A few days ago one was found, so I'm still trying to keep hope, but to be honest, every month less and less chance that they are alive.
My friend Dmytro got in touch. He now works in the humanitarian staff of collaborators, so he had the opportunity to get in touch. His job is to dismantle debris, search for corpses and help people with humanitarian aid. On the one hand, it is collaborationism and assistance to the occupiers, on the other - assistance to the city and its inhabitants. In any case, I am glad that he was able to survive and even find something to do, because in general the situation in the city is critical.
By the way, about wages. Now it is issued not for money, but for guaranteed receipt of food and water without queuing. But it is also a joy for the people, because there is a great lack of humanitarian aid and the queues for it stretch for many kilometers.
There are many corpses under the rubble. Now the occupiers are destroying damaged buildings and taking construction waste together with the dead to the landfill, because not everyone can be found under tons of concrete.

These 100 days have completely changed the life of our country and the world. This is a terrible tragedy that destroys lives and leaves behind terrible memories that do not allow to sleep at night. Although life goes on, I do not know what to do with it now

Now I try to work where there is an opportunity to earn a living. The owners of the apartment I am renting got into a situation and significantly reduced the rent, which helped a lot to at least stop being afraid to stay on the street. My parents are fine, my wife and I help them with rent and everything they need. Although life has become much more difficult, we are miraculously able to continue this struggle for existence and solve complex problems that bring life. We believe in the best

Thank you all for your support. Together we will win



---ukr
Добрий день, друзі.
Вже понад 100 діб триває цей жах. Все більше приходить розуміння що відбувається та все сумніше стає від реальності.
Все ще шукаю друзів, з котрими немає зв'язку з початку війни. Декілька днів тому один знайшовся, тому ще намагаюсь зберігати надію, але якщо чесно з кожним місяцем все менше шансів що вони живі.
На зв'язок вийшов мій друг Дмитро. Він зараз працює у гуманітарному штабі колоборантів, тому в нього з'явилась можливість виходити на зв'язок. Його робота складається у розбиранні завалів, пошуку трупів та допомоги з отриманням гуманіторної допомоги для людей. З одного боку це колабраціонізм та допомога окупантам, з іншого боку - це допомога місту та мешканцям. У будь якому разі я радію що він зміг вижити та навіть знайти чим займатися, бо загалом ситуація у місті критична.
Доречі, про заробітну плату. Вона зараз видається не грошами, а позачерговим отриманням їжи та води. Але і це вже радість для людей, бо гуманітарної допомоги сильно не вистачає та черги за нею тягнуться на багато кілометрів.
Трупів під завалами дуже багато. Зараз окупанти зносять пошкодженні будівлі та вивозять будівельне сміття разом з померлими на сміттєзвалище, бо вже стає неможливо знайти кожного під тоннами бетону.

Ці 100 днів повністю змінили життя нашої країни та всього світу. Це страшна трагедія, що руйнує життя та залишає після себе страшні спогади, які не дають спати ночами. Хоч життя продовжується, немає жодного уявлення що з ним тепер робити

Я зараз намагаюсь працювати всюди, де є шанс заробити на життя. Господарі квартири що я знімаю увійшли до ситуації та значно знизили орендну плату, що дуже допомогло хоча б перестати боятися залишитися на вулиці. У батьків все добре, ми з дружиною допомогаємо їм з орендою та всім необхідним. Хоч жити і стало набагато складніше, якимось дивом у нас виходить продовжувати цю боротьбу за існування та вирішувати складні задачі, що приносить життя. Віримо у краще

Дякую всім за підтримку. Разом ми переможемо