124 day of the war

The Bell of Peace is a monument erected in Mariupol only a few years ago. Previously, there was Lenin Square, which was renamed Peace Square and completely renovated. It is symbolic that this territory has been preserved. Peace will certainly return to our land


Hello friends
The last few days we have been in a state of almost constant air alarm. During the night about 50 cruise missiles arrived on the territory of Ukraine
This morning, Kyiv was heavily shelled, again in ordinary residential buildings.

It has already become normal for us to make beds in the corridors so as not to run away at night from the sounds of explosions. There is a rule of two walls - you need to hide behind two walls, then there is a good chance of survival if a missile hits the house.

Usually I like summer very much, because you can spend a lot of time on the street, ride a bike, go somewhere to rest. I used to collect everything I earned and every year for a week I could go to rest in Europe or the forests of Ukraine. It gave me strength, because you work all year round and then you can completely reboot, get new impressions and continue to work with new strength. At first, this tradition was ruined by the covid, now Putin.
Emotional exhaustion is getting stronger. On the contrary, my willpower is disappearing and I have less and less motivation to even just live these days. I try to find inspiration in spiritual literature and meditation.

Sorry that there are less and less posts lately, I try to somehow adapt to new realities and do a lot of things so that my family has food and shelter every day.

There hasn't been much news about Mariupol lately, because after everything that happened there, it's hard to surprise with anything. People are still in terrible conditions, what will happen to them in winter - I can not imagine.
Nobody is going to return the heating and all the necessary communications for life. People harvest firewood and plan to build mobile heating stations in the winter. All this sounds very unrealistic, because the occupiers can no longer feed or resettle such a large number of people. Most likely, closer to winter, the city will become an empty scorched earth.

Now the occupiers have other priorities - they are restoring the port and rail. The port is needed to take away all the loot and supply equipment, fuel and weapons. The railway will help them transport the equipment further to the occupied territories and continue the offensive.
For almost a week now, the equipment has been moving towards Zaporizhia, which means that great destruction and casualties are still possible.
We believe in our army, we believe that everything that has a beginning has an end. And the end of this nightmare is sure to come.

----
Добрий день, друзі
Останні декілька днів у нас проходять у режимі майже постійної повітнянної тривоги. За ніч прилетіло близько 50 крилатих ракет по территорії України
Сьогодні вранці сильно обстріляли Київ, знов по звичайним жилим будинкам.
"Друга армія світу" може лише стріляти за сотні кілометрів ракетами, щоб не отримати у відповідь.
Для нас вже стало нормальним облаштовувати ліжка у коридорах, щоб не тікати вночі від звуків вибухів. Є правило двох стін - потрібно сховатися за двома стінами, тоді багато шансів вижити якщо у будинок влучить ракета.

Зазвичай я дуже люблю літо, бо можна багато перебувати на вулиці, кататися на велосипеді, їздити кудись відпочівати. Раніше я все що заробляв збирав та кожен рік на тиждень міг поїхати відпочити до Європи або ліса України. Це давало сили, бо ти працюєшь весь рік і потім можешь повністю перезагрузитись, здобути нових вражень та з новими силами продовжувати працювати. Спочатку цю традицію зіпсував ковід, тепер путін.
Емоційне виснаження стає дедалі сильніше. Моя сила волі навпаки зникає та в мене все менше мотивації навіть просто проживати ці дні. Я намагаюсь знайти натхнення у духовній літературі та медитації.

Вибачте що останній час все менше постів, я намагаюсь якось пристосуватися до нових реалій та роблю дуже багато справ щоб кожен день моя родина мала їжу та житло.

По Маріуполю в останній час не багато новин, бо після всього що там відбулось вже важко чимось здивувати. Люди досі перебувають у страшних умовах, що з ними буде взимку - я не уявляю.
Повертати опалення та всі необхідні для життя коммунікації ніхто не збирається. Люди заготовляють дрова та планують взимку зробити пересувні пункти обігріву. Все це звучить дуже нереально, бо таку кількість людей окупанти вже не можуть ні прогодувати, ні розселити. Скоріш за все ближче до зими місто стане порожнім вижженим шматком землі.

Зараз у окупантів інші приорітети - вони відновлюють порт та залізничне сполучення. Порт потрібен щоб вивозити все награбоване та постачати техніку, пальне та озброєння. Залізниця допоможе їм переправляти техніку далі на окуповані території та продовжувати наступ.
Вже майже тиждень відбувається пересування техніки у бік Запоріжжя значить попереду ще можліві великі руйнування та жертви.
Віримо у нашу армію, віримо що все що має початок має і кінець. І кінець цього кошмару також обов'язково настане.